[error]
Робот на переробці риби в норвегії

Це ресурс для імпортерів продуктів харчування з країн СНД. Основна функція сайту - організація інформаційного мосту між іноземними постачальниками продуктів харчування традиційного імпорту та замовниками-імпортерами з країн СНД.  

Робот на переробці риби в норвегії

Для отримання цін на різні групи товарів необхідно заповнити заявку. У міру надходження нових цін ми будемо надсилати вам прайс листи на e-mail.

Пропоную рибу з норвегії оптомРобот на переробці риби в норвегіїПропоную рибу з норвегії оптом

       
Робот на переробці риби в норвегії

Робот на переробці риби в норвегії

Пропоную рибу з норвегії оптом

Для прикидочной оценки стоимости можно отправить запрос на расчет
Робот на переробці риби в норвегії

- контейнерной перевозки;

- таможенной очистки;

 

Пропоную рибу з норвегії оптом

Робот на переробці риби в норвегії

BOOKING NOTE - Заявка на перевезення- використовується для резервування місця і тари, інформація, зазначена у заявці, не є основою для заповнення коносамента, після подачі заявки заявник приймає на себе обов'язки надати вантаж до зазначеного терміну.

FREIGHT PREPAID - Фрахт сплачується відправником.

RAMP- Рампа- 1. Пристрій для переміщення вантажу з одного виду транспорту на інший. 2. Умова перевезення при відправленні / прибутті- означає, що експедитор приймає на себе обов'язки з організації перевезення від / до найближчої до відправника / одержувача рампи; вартість перевезення включає послуги з відправлення від / до рампи (фрахт, навантаження / вивантаження з судна, термінальні услегі, навантаження на авто / жд транспорт, доставку до / від найближчої до одержувача / відправникові рампи).


Пропоную рибу з норвегії оптом
Робот на переробці риби в норвегії

Праздники сегодня

Пропоную рибу з норвегії оптом
Робот на переробці риби в норвегії

Особливостi експорту риби з Норвегії

У світі є багато прикладів кооперації, коли виробники об'єднуються в один союз, картель, здатний диктувати свої умови на ринку. Якщо подібні структури мають на меті захопити ринок, то дуже часто вони стають об'єктом всіляких антимонопольних розслідувань. Однак це зовсім не означає, що виробники відмовилися від ідеї об'єднання своїх зусиль з тим, щоб більш ефективно домагатися своїх цілей. За останній час, мабуть, змінилися лише дві речі: цілі картелів і способи їх створення.

Що стосується цілей, то сьогодні все менше картелів прагнуть встановити абсолютний контроль над ринком. Скоріше, мова йде про завоювання певної частки ринку, про її розширення. Що стосується способів створення картелів, то тут можна виділити тенденцію до відхилення від традиційної практики об'єднання на виробничому рівні, коли, наприклад, об'єднання встановлює виробничі квоти для своїх учасників (квоти встановлює, наприклад, ОПЕК - Організація країн-експортерів нафти). Сучасні картелі все частіше концентруються на таких актуальних моментах, як ефективний вихід на нові ринки, координування стратегій розвитку учасників об'єднання, вироблення та реалізація єдиної маркетингової політики. Якщо згадати, що діяльність будь-якого ринкового гравця можна описати концепцією 5Р (перше «Р»- product, продукт, друге «Р»- price, ціна; третє «Р»- placement, розміщення; четверте «Р»- promotion, просування; п'яте "Р»- package, упаковка), то акценти сучасних об'єднань виробників поступово зміщуються з двох перших «Р» до трьох останнім.

Важливо і те, що завдяки таким організаціям та чи інша країна може розвинути і акцентовано піднести споживачам свою конкурентну перевагу. Одним з успішних прикладів подібних організацій є Національний комітет з питань експорту риби Норвегії (НКВЕР), який являє собою єдину ринкову організацію норвезької рибної промисловості. Як розповідає Юлія Сельєсет, консультант з питань ринку при НКВЕР, комітет концентрується виключно на четвертому «P», тобто на маркетингу всієї рибної продукції з Норвегії.
Поява комітету

В даний час в Норвегії існує більше 500 експортерів морепродуктів, що пропонують широкий асортиментний ряд з 200 найменувань, а експортні поставки здійснюються більш ніж в 150 країн. Рибна галузь - це коник всієї норвезької економіки. Якщо не брати до уваги сировина - нафта і деякі види металів, то саме риба - основна стаття експорту цієї країни. Норвегія щорічно експортує близько 2 млн. т риби, будучи найбільшим світовим експортером цього товару.

НКВЕР з'явився не на порожньому місці. Ще в 1991 р. в Норвегії було з дюжину різних комітетів, до компетенції яких входило просування окремо взятих сортів риби. Однак такий підхід до організації справи був пов'язаний з деякими труднощами. По-перше, бюрократичний апарат був роздутий, і по-друге, діям окремих комітетів часто не вистачало координації. Зазначені причини послужили стимулом для створення НКВЕР, який зараз є єдиним органом маркетингу для норвезьких морепродуктів як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.
Особливості товару

Риба - швидкопсувний продукт споживання, який до того ж має ряд товарів-замінників. Дана специфіка визначає схильність ціни високим коливанням. Так, якщо у споживача є багато альтернатив споживання, він може легко переключитися з риби, скажімо на м'ясо або навпаки, що й пояснює непостійний характер попиту. Щодо пропозиції можна сказати, що швидко псується характер рибних продуктів робить експортерів надто чутливими до змін торговельної політики країни-імпортера, до будь-яких нетарифних бар'єрів і так далі. Нестабільні попит і пропозицію і пояснюють нестабільний характер поведінки ціни.

Ступінь лояльності споживачів до риби, як правило, менше, ніж, наприклад, до м'яса або інших основних продуктів харчування. Морепродукти часто не є добре впізнаваними. Наприклад, за даними дослідження споживчого попиту на рибу в Україну, проведеного НКВЕР в 2001 році, 49% респондентів основним виробником оселедця назвали Україною і тільки 23%- Норвегію. Насправді ж Норвегія - найбільший імпортер оселедця в Україну, а більшість вітчизняних заводів займаються переробкою імпортованої риби. Що стосується скумбрії, то лише 8% населення вірять в те, що її виробляють в Норвегії. Втім, українці не самотні у своїх патріотичних настроях: переважна більшість шведів непохитно впевнені в тому, що споживана ними сьомга також проводиться в Швеції, тоді як насправді вона майже вся завозиться з Норвегії.

Формування високої лояльності до свого продукту - найважливіший елемент маркетингової політики, особливо напередодні виходу на ринок країн-конкурентів. Наприклад, за даними НКВЕР, у структурі європейського експорту оселедця в Україна Норвегія утримує 99% ринку, значно випереджаючи Ісландію і Європейський Союз. Вона також лідирує за скумбрії (91%), сьомзі і мойви (практично по 100%). І якщо припустити, що на український ринок в найближчій перспективі може вийти новий великий гравець, то при нинішніх рівнях лояльності завоювання варягів можуть опинитися під питанням.

Маркетингову політику НКВЕР можна умовно розділити на три основні складові: власне маркетинг, аналіз ринку і запобігання кризових ситуацій.
Маркетинг

Norge - це назва Норвегії норвезькою мовою. Саме логотип Norge було вибрано за основу при розробці національного бренду для норвезької рибної галузі. Цей логотип покликаний ефективно доносити до покупців високу якість та споживчі цінності всіх без винятку норвезьких морепродуктів. Для його створення були проведені великомасштабні дослідження споживачів на ринках з розвинутою культурою споживання риби. За словами Юлії Сельєсет, вартість проекту створення бренду Norge склала близько 3-4 млн. норвезьких крон, тобто приблизно півмільйона доларів США. Учасники фокус-груп повинні були назвати свої асоціації зі словосполученням «риба з Норвегії». В результаті були отримані наступні об'єкти для комунікації: хвиля, море і гори, риболовецьке судно, традиції з вилову риби.

У підсумку логотип Norge грунтується на таких «трьох китах»: образ Норвегії (море і гори), риболовецьке судно і людина, присутній на картинці як своєрідне уявлення зв'язку поколінь, глибоких традицій з вилову риби в Норвегії. На додаток до візуального образу зараз створюється брендовий музичний ряд, який буде використаний в телевізійних рекламних роликах про норвезьких морепродуктах.

Слово Norge використовується без перекладу на всіх упаковках, для якого б ринку вони не були призначені. Під Norge йде напис: «Морепродукти з Норвегії», вона і перекладається на мову тієї країни, в яку здійснюється поставка. Є також кілька підбрендів: наприклад, стилізований прапорець з написом: «Оселедець з Норвегії».

Однак бренд Norge не є ексклюзивним: кожен експортер має право розміщувати на упаковці назву своєї компанії.

Дизайн пакувальних матеріалів розробляється в залежності від ступеня проникнення на ринок. Наприклад, на нових нерозвинених ринках (як України) основний упор робиться на створення позитивного іміджу Норвегії і отже позитивного іміджу норвезьких морепродуктів. Тому, як правило, дві третини площі упаковки відводяться під логотип Norge. Якщо говорити про розвинені ринках, таких як Франція чи Італія, то основний акцент робиться на кулінарну складову попиту: приблизно дві третини площі упаковки припадають на «апетитні» картинки з кулінарними рецептами.

НКВЕР не обмежує «маркетингову свободу» ; своїх учасників. Великі виробники, що володіють значними фінансовими ресурсами, можуть самостійно не тільки розробляти свій основний бренд, а й просувати власну продукцію. Знову-таки, як стверджує Юлія Сельєсет, подібна практика має сенс лише на розвинених ринках, де окремі виробники зуміли досягти достатньої ступеня впізнаваності своєї продукції і необхідного рівня проникнення на ринок. Що ж стосується України і Росії, то поки що таких прецедентів не спостерігалося.

НКВЕР традиційно співпрацює зі своїми учасниками за схемою «50 на 50». Суть її полягає в тому, що комітет фінансує на 50% промо-акції, участь у виставках і т. п. окремого виробника за умови, що той оформить стенд, роздаткові матеріали встановленим чином (у таких випадках є певні вимоги до дизайну і кольору) і буде використовувати бренд Norge. Експортер та НКВЕР можуть співпрацювати та іншими способами. Наприклад, виробники інформують комітет про те, куди вони планують постачати свій товар, а той у свою чергу включає названі торговельні мережі в свої плани промо-акцій.

Характер же самих промо-акцій залежить від конкретного ринку і від положення норвезьких морепродуктів на даному ринку. Так, в комітеті прийнято виділяти 3 можливих позиції на ринку: лідер (домінуюча позиція), претендент на лідерство і новачок. Наприклад, в Росії, де норвезька сьомга утримує практично 100% ринку, завданням маркетологів комітету є розширення споживання риби як такої. З цією метою в Росії проводяться всілякі презентації в колі шеф-кухарів, що дозволяє привнести в гастрономічну практику нові способи приготування сьомги. У той же час на нових ринках, де норвезькі морепродукти ще не відомі, часто доцільно вдаватися до цілеспрямованого семплінг або тестінг, метою яких буде загальна інформаційна підтримка, представлення країни, її продукцію, цінностей цієї продукції.

Втім, тут норвезькі маркетологи не придумали нічого нового. Відомо, що на нових ринках традиційно більш ефективною вважається маркетингова стратегія типу push («штовхати»), коли відбувається звичайне насичення торгових мереж продукцією з елементарною промо-підтримкою, у той час як на розвинених ринках вже має сенс вдаватися до стратегії типу pull («тягнути»), коли споживачі самі чинять тиск на торговельні мережі, вимагаючи наявності певного товару. В даному випадку такими споживачами в першу чергу є власники або менеджери ресторанів.

У принципі, все, що ми вище написали про маркетинговій підтримці норвезьких морепродуктів, може розглядатися як емоційний аспект просування риби. Другим, так званим прагматичним способом переконання є безпосереднє донесення до споживача конкурентних переваг пропонованого продукту. Вибір того, що використовувати-емоції або раціо - цілком і повністю залежить від специфіки цільової аудиторії. Звичайні споживачі, як правило, більш активно реагують на саму історію про риболовецькому промислі в Норвегії, про норвезьких фіордах, про кришталево чистій воді, тоді як з переробниками, напевно, легше говорити на «технологічному» мовою. Наприклад, норвезька оселедець вважається більш жирної, ніж ісландська, і на таких ринках, як український, де історично склалося перевагу більш жирної їжі, даний аргумент може виявитися дієвим.
Аналіз ринку

Другою складовою маркетингової політики НКВЕР є аналіз ринку. Цей напрямок роботи комітету більшою мірою спрямована на підтримку дрібних виробників, що не володіють достатніми фінансовими засобами для самостійного вивчення ринку. Втім, як запевняє Юлія Сельєсет, великі виробники також ніколи «не гидують» подібного роду інформацією.

Як приклад наведемо фрагмент інформації про український ринок, якою комітет допомагає своїм експортерам. Напевно подібні дані будуть корисні для роботи на будь-якому ринку.

Так, за даними комітету, найбільший обсяг імпортованої в Україну норвезької риби в 2002 і 2003 роках припадав на оселедець як у товарному, так і в грошовому вимірі. Друге місце належить скумбрії, а третє - мойви (див. діаграму).

Як показує аналіз динаміки споживання риби українцями (див. діаграму), Україні значно відстає від країн з розвиненою культурою споживання риби. Зараз середньостатистичний українець з'їдає близько 8-10 кг риби на рік, тоді як, скажімо, в Японії цей показник в 5-6 разів вища. Більше того, Україна ще не досягла «пізньорадянського» рівня споживання риби, який в 1989 році становив 18-20 кг риби на рік на людину. Тому, якщо навіть споживання риби стабілізується на позначці 1989 року, то місткість ринку все одно має вирости, як мінімум, в 2 рази, що робить наш ринок надзвичайно перспективним для норвезьких партнерів.

Найулюбленішою рибою в українців є скумбрія, перевагу якій в 2001 році віддали 36% респондентів (див. діаграму). У той же час більшість українців все-таки найчастіше купують саме оселедець, оскільки вона більш доступна. Відповідно, якщо припустити, що доходи українців будуть продовжувати рости, то можна очікувати поступового переключення споживання українців з оселедця на скумбрію, тобто споживання оселедця залишиться на нинішньому рівні, а скумбрії - буде рости.

Що ж стосується каналів просування, то їх питома вага в структурі загального продажу, схоже, також зазнає якісних змін. Оскільки розвиток купівельної культури українців навряд чи буде принципово відрізнятися від російського сценарію, можна очікувати більш ніж 50% падіння значимості такого каналу продажів, як ринки, і в той же час 400% збільшення значущості супермаркетів (див. діаграму).
Запобігання криз

Третя складова маркетингової політики НКВЕР - запобігання кризових ситуацій. Як хороший приклад успішної діяльності комітету в цьому напрямку можна згадати його антикризові дії після катастрофи підводного човна «Курськ». Дана подія викликала дуже широкий резонанс у світі і могло мати значні негативні наслідки для норвезької рибної промисловості. У відповідь на численні чутки комітет зумів в найкоротші терміни зібрати потрібні експертні думки, що спростовують їх, і розіслати ці відомості усім експортерам і рекламним агентствам для адекватної реакції та формування необхідного громадської думки з зазначеного питання. За словами Юлії Сельєсет, ця частина роботи комітету стає все важливішим, оскільки споживач все більш критично ставиться до якості продукції.
Боротьба з продуктами-замінниками

Виробникам риби, особливо на нових ринках, доводиться боротися не тільки «за», тобто за залучення нових споживачів, а й «проти», тобто проти продуктів-конкурентів, головним чином, м'яса. Зрозуміло, не варто відразу шукати підступи «рибалок» в скандалах з приводу «коров'ячого сказу», в різноманітних легендах про походження «ніжок Буша», в запевненнях дієтологів, що риба корисніше м'яса, і т. д. Але об'єктивно подібні історії ллють воду на млин виробників риби.

Проте, як показує практика, далеко не кожен споживач відмовиться від м'яса на користь риби, грунтуючись лише на вищенаведених аргументах. Як правило, проста «агітація» їсти рибу замість м'яса спрацьовує погано. Але тут існують варіанти. Зокрема, НКВЕР використовує такі прийоми.

Наприклад, палтус зараз модно підносити як так звану чоловічу рибу. Палтус за своєю структурою нагадує м'ясо, він має порівнянну калорійність. Таке позиціювання палтуса дозволяє максимально наблизити його до м'яса у свідомості споживачів.

У випадку з сьомгою намагаються підкреслити її універсальність. Так, сьомгу не обов'язково класти на бутерброд як свіжесоленою делікатес: з неї можна зробити стейк, шашлик, зрештою, зварити суп. «Демонструючи широкий спектр гастрономічний, який ця риба здатна запропонувати, можна спробувати відібрати кілька процентних часток ринку у тій же птахи»,- коментує ситуацію Юлія Сельєсет. Зазначений підхід до просування риби знайшов своє відображення в проекті «Норвезька сьомга в етнічній кухні». Суть його полягає в тому, що головний елемент в традиційних стравах національної кухні (найчастіше це м'ясо або курка) замінюється сьомгою. Приміром, в Росії подібні експерименти проводилися з борщем, розтягаєм, пельменями, пирогами, шашликом. Крім Росії, цей проект був реалізований в Китаї, Південній Кореї, Італії, Франції і навіть в самій Норвегії. Як результат, сьогодні найпопулярніша піца в Китаї - це піца з фореллю (втім, таке ж твердження справедливо і для Норвегії).

Процес завоювання нових споживачів найбільш динамічний в тих країнах, де відбувається своєрідне «схрещування» культур. Так, на деяких ринках інвестиції комітету в рекламу повертаються експортерам в чотириразовому розмірі. На традиційних (розвинених) ринках ці інвестиції спрацьовують краще, тому що число споживачів риби на них велике і навіть невелике збільшення споживання одним « середньостатистичним » споживачем дає хороші загальні показники. На нових ринках результати навіть від великих інвестицій можуть виглядати скромними, обсяги загального споживання зростають повільніше. Потрібно витрачати багато часу і коштів на залучення нових споживачів. Тому зростання доходу як результат інвестування в маркетинг помітний тільки через кілька років.


 
Пропоную рибу з норвегії оптом
Індикативні котирування на індійський родзинки: Базис поставки:
Зараз арахіс нового врожаю дещо затримується з повноцінним виходом на ринок. Це зв'язано
31 серпня 2010 Оновлені котирування на морепродукти з Китаю. Продаж морепродуктів оптом за цінами
Робот на переробці риби в норвегії Пропоную рибу з норвегії оптом
Постачання дешевого аргентинського арахісу . Пропонується арахіс в шкірці і ядрами. Урожай 2010 року. Сорт- Runner (Раннер) і Redskin (Редскін). Калібри ядер арахісу- 38/42, 40/50, 50/60, 60/70, 70/80, 80/100, колотий. Низькі ціни.

Робот на переробці риби в норвегії
Пропоную рибу з норвегії оптом
 
Робот на переробці риби в норвегії
Пропоную рибу з норвегії оптом
Користь і корисність арахісу і арахісового масла Вперше арахіс був виявлений в Бразилії і Перу, зараз
Станом на кінець травня вартість експортних поставок морепродуктів з Норвегії
Арахіс - рід рослин сімейства Бобові, включає близько 30 видів, для яких характерний розвиток і дозрівання плодів



Быстрая навигация: